Наш край - історії скарбничка

Любов до рідного краю, до землі, до людей, що її заселяють, є спільною турботою про те, щоб він був багатшим, красивішим, культурнішим. Для того потрібно добре знати його історію, природу,економіку, етнографію і культуру. Тому одним із пріоритетних напрямків роботи бібліотек району є краєзнавча робота.

 

Сьогодні, в час духовного відродження України, значно збільшився інтерес читачів до її історичного минулого, зростає роль краєзнавства, зокрема його культурно-мистецьких, літературних напрямів. Саме бібліотека формує особистість на ґрунті історії, культури, традицій народу.

З метою популяризації краєзнавчої літератури організовані краєзнавчі виставка: «Наш край - історії скарбничка».

Формування світогляду молоді неможливе без любові до своєї «малої батьківщини» - до домівки, в якій народився, де пройшло дитинство. Відновити історію сім’ї, повернутися обличчям до її забутих традицій, звичаїв, залучити до прадідівських ремесел, навчити дбайливо ставитись до природи, ресурсів, пам’яток історії і культури краю, мови, літератури, фольклору, народної творчості – ось основне завдання краєзнавчої роботи, над чим і працюють бібліотечні працівники. 

Всі заходи, які проводять бібліотечні працівники допомагають залучити молодь до вивчення історичного минулого свого народу, усвідомити свої корені, знайти моральні орієнтири в житті, виховати в собі почуття національної гідності, патріотизму. І коли молода людина на запитання: «Де найкраще місце на землі?» із впевненістю зможе сказати: «Там найкраще, де родився ти», ось тоді це і є кінцевим результатом нашої  мети і роботи.

Бесіди при записі до бібліотеки

Індивідуальне бібліотечно-бібліографічне обслуговування читачів– процес, який забезпечує пряме і опосередковане спілкування бібліотекаря з одним або декількома читачами одночасно, враховуючи особистісні особливості кожного. Вважається, що основним методом індивідуальної роботи є бесіда з читачем. Розрізняють:

•  бесіди при записі до бібліотеки, коли бібліотекар, знайомлячи з правилами користування бібліотекою, розповідає про її можливості, в той же час отримує відомості про читача, які необхідні йому для подальшої роботи.
• Бесіди при видачі документів - рекомендуються книги залежно від індивідуальних особливостей читача. Вести їх потрібно дуже тактовно, так, щоб читачу захотілося взяти саме те, що рекомендує бібліотекар.
• Бесіда про прочитане ставить перед бібліотекарем завдання виявити ставлення до книги, міри її розуміння. Як правило, тактовно проведена бесіда дає можливість бібліотекарю розробити наступну стратегію рекомендації книг даному читачеві, стимулює його до подальшого читання.

Необхідно відмітити, що ще Платон вважав бесіду одним із найважливіших мистецтв, тому вступити в розмову з читачем можна лише тоді, коли він сам на неї налаштований, коли склалися сприятливі умови.

Єдине ціле: жінка і весна

Свято 8 березня... Саме цього дня ми вітаємо наших матусь, бабусь, сестер, вчителів, подруг — усіх жінок, яких любимо, поважаємо, яким хочемо зробити приємне — зі святом весни, краси й любові, вітаємо і на роботі, і вдома. Для дітей — це, в першу чергу, свято Мами.

В Борисівській сільській бібліотеці-філії було організовано книжкову виставку-привітання «Єдине ціле: жінка і весна!»

В цей день весняний,

В цей день святковий

Бажаємо щиро, бажаємо радо

Безхмарного неба, сонця в душі

Здоров'я міцного, дитячого слова

Натхнення, кохання й краси!

Герої не вмирають

19  лютого в Борисівській бібліотеці пройшла інформаційна хвилина «Герої не вмирають», присвячена загиблим євромайданівцям.

Присутні прослухали розповідь бібліотекаря про події, які останнім часом відбуваються в нашій країні, про страшні лютневі події 2014 року.

Величний день Злуки

(іст. година - уривок)

Це були криваві часи для України. У 1918-1919 роках, після революційних подій у Росії, на теренах нашої держави точилася громадянська війна, панували безвладдя і стихійність. Суспільство було розділено за політичними інтересами, а влада — за розбіжностями у стратегії та військовій орієнтації. Досить зазначити, що в цей період у нашій країні діяли шість різних армій: українська, більшовицька, біла, Антанти, польська, анархістська.
Саме в таких умовах у січні 1918 р., згідно Четвертого універсалу першого українського уряду, Україна проголошувалася самостійною державою — УНР (Українською Народною Республікою), а в листопаді 1918 р. у Львові було проголошено утворення ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки).
22 січня 1919 року на київському Софійському майдані було проголошено Акт об'єднання (Злуки) Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну Україну. Павло Скоропадський, Михайло Грушевський,Володимир Винниченко, Євген Петрушевич, Симон Петлюра, Кость Левицький — це люди, які творили історію України того часу.
...Але радість від Акту Злуки зовсім скоро затьмарилася, тому що через гостру внутрішню боротьбу Директорія не мала достатньої сили для протистояння новому наступу більшовиків. Новостворений уряд був змушений залишити територію країни.
Отже, подія об'єднання України мала певною мірою формальний характер, яка однак залишилася символом споконвічного прагнення нашого народу до возз'єднання в єдиній державі.
День Соборності України — національне свято України, що відзначається щороку 22 січня. Свято встановлено в державі згідно з Указом Президента України «Про День Соборності України» № 871/2014 від 13 листопада 2014 року. (До цього часу свято носило назву «День Соборності та Свободи України».)
Сьогодні соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовне єднання всього населення країни незалежно від національності. Соборність — це забезпечення справжнього суверенітету і незалежності народу, міцний фундамент для побудови процвітаючої демократичної національної держави.

Різдвяно-новорічні передзвони

Новорічні свята, мабуть, найсвітліші свята в нашому повсякденному житті, які люблять і діти, і дорослі. У ці дні всі ми стаємо в глибині душі маленькими дітьми, які чекають приходу Діда Мороза з мішком подарунків. І неважливо, що ми давно не віримо в цього сивого дідуся, але щороку ми намагаємося зробити свято веселим і безтурботним не тільки вдома, але й на роботі, для найближчих друзів, колег. Саме з такою метою і була організована в Борисівській бібліотеці виставка-привітання «Різдвяно-новорічні передзвони!»

"Сімейні традиції та побут"

Сім’я – це основа суспільства. Як у всьому світі, 15 травня українці відзначають Міжнародний день сім’ї. свято було засновано постановою ООН з метою звернути увагу на проблеми сім’ї, як базового осередку суспільства.   З нагоди Міжнародного дня сім’ї в Борисівській сільській бібліотеці організовано книжкову виставку: "Сімейні традиції та побут".    Також з користувачами бібліотеки пройшов інформаційний діалог «Тато, мама, я – разом ми сім’я» 

     З незапам’ятних часів сім’я була і залишається основою основ, як запорука продовження роду, виховання дітей, майбутніх громадян своєї країни.

1 квітня - брехня всесвітня)

1 квітня в світі відзначають День дурня або Міжнародний день сміху. У цей день прийнято розігрувати родичів, друзів, знайомих і просто незнайомих людей.

     Але ж звідки прийшло до нас це свято та як його відзначають у світі? Історія Дня сміху починається ще в античний час.

     На думку деяких дослідників прототипом цього свята у еллінів був фестиваль Деметрія, який відбувався на початку квітня, і в основі якого лежала легенда про викрадення богом підземного світу Аїдом доньки богині Деметри – Прозерпіни. Пошуки доньки ні до чого не призвели – адже її крики були лише обманною луною.

     Ще одна гіпотеза пов’язує святкування Дня сміху з весняним рівноденням за Григоріанським календарем. Одразу ж після весняного рівнодення давні римляни відзначали свято на честь божества сміху (Кізиз). Свято це поєднувалося з різними жартівливими обманюваннями. Римський письменник Апулей, автор “Метаморфоз”, писав з цього приводу: «Забави ці, які ми кожного року влаштовуємо на честь Сміху, завжди мають які-небудь вигадки. Ми єдині з усіх народів, що умилостивляє забавами, веселощами та жартами божество, яке називається Сміхом”. Ісландські саги також розповідають, що звичай обманювати 1 квітня існує з дуже давніх часів та введений самими асами (богами). Цей звичай поширений у Данії, Швеції, Норвегії та в багатьох інших країнах. У давніх індійців в квітні, першому місяці їхнього року, відзначався день народження богині Сіти. На цьому святі влаштовувалися і сценічні вистави, у яких індійці жартома обманювали одне одного, намагаючись таким чином привернути до себе богиню.

     Перше квітня в Україні. Як припускають науковці, до нас це свято прийшло з Німеччини, імовірно, на початку XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією-брехухою – одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської святої VI ст., день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня.

Наша бібліотека теж не залишилася осторонь цього свята. Разом з молоддю нашого села ми організували вікторину до цього свята та читання найкращих гуморесок українських письменників.

2015рік