Величний день Злуки
(іст. година - уривок)
Це були криваві
часи для України. У 1918-1919 роках, після революційних подій у Росії, на
теренах нашої держави точилася громадянська війна, панували безвладдя і
стихійність. Суспільство було розділено за політичними інтересами, а влада — за
розбіжностями у стратегії та військовій орієнтації. Досить зазначити, що в цей
період у нашій країні діяли шість різних армій: українська, більшовицька, біла,
Антанти, польська, анархістська.
Саме в таких умовах у січні 1918 р., згідно Четвертого універсалу першого українського уряду, Україна проголошувалася самостійною державою — УНР (Українською Народною Республікою), а в листопаді 1918 р. у Львові було проголошено утворення ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки).
22 січня 1919 року на київському Софійському майдані було проголошено Акт об'єднання (Злуки) Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну Україну. Павло Скоропадський, Михайло Грушевський,Володимир Винниченко, Євген Петрушевич, Симон Петлюра, Кость Левицький — це люди, які творили історію України того часу.
...Але радість від Акту Злуки зовсім скоро затьмарилася, тому що через гостру внутрішню боротьбу Директорія не мала достатньої сили для протистояння новому наступу більшовиків. Новостворений уряд був змушений залишити територію країни.
Отже, подія об'єднання України мала певною мірою формальний характер, яка однак залишилася символом споконвічного прагнення нашого народу до возз'єднання в єдиній державі.
День Соборності України — національне свято України, що відзначається щороку 22 січня. Свято встановлено в державі згідно з Указом Президента України «Про День Соборності України» № 871/2014 від 13 листопада 2014 року. (До цього часу свято носило назву «День Соборності та Свободи України».)
Сьогодні соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовне єднання всього населення країни незалежно від національності. Соборність — це забезпечення справжнього суверенітету і незалежності народу, міцний фундамент для побудови процвітаючої демократичної національної держави.
Саме в таких умовах у січні 1918 р., згідно Четвертого універсалу першого українського уряду, Україна проголошувалася самостійною державою — УНР (Українською Народною Республікою), а в листопаді 1918 р. у Львові було проголошено утворення ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки).
22 січня 1919 року на київському Софійському майдані було проголошено Акт об'єднання (Злуки) Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну Україну. Павло Скоропадський, Михайло Грушевський,Володимир Винниченко, Євген Петрушевич, Симон Петлюра, Кость Левицький — це люди, які творили історію України того часу.
...Але радість від Акту Злуки зовсім скоро затьмарилася, тому що через гостру внутрішню боротьбу Директорія не мала достатньої сили для протистояння новому наступу більшовиків. Новостворений уряд був змушений залишити територію країни.
Отже, подія об'єднання України мала певною мірою формальний характер, яка однак залишилася символом споконвічного прагнення нашого народу до возз'єднання в єдиній державі.
День Соборності України — національне свято України, що відзначається щороку 22 січня. Свято встановлено в державі згідно з Указом Президента України «Про День Соборності України» № 871/2014 від 13 листопада 2014 року. (До цього часу свято носило назву «День Соборності та Свободи України».)
Сьогодні соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовне єднання всього населення країни незалежно від національності. Соборність — це забезпечення справжнього суверенітету і незалежності народу, міцний фундамент для побудови процвітаючої демократичної національної держави.
Комментариев нет:
Отправить комментарий